Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 17.08.2017, 02:24

НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №1 - гімназія ім. В.Газіна" смт Ратне

Меню сайту
Статистика

Сценарій виховних заходів

Сценарій до дня Святого Миколая

«Чарівна казка Святого Миколая»

Дійові особи: Святий Миколай, 1-й Ангел, 2-й Ангел, Яринка, Тарасик, дівчинка, Вітер.

(На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.

Звучить музика "Різдвяна пісня" Л. Працюк).

 

1-й Ангел:

Ніч розкрила чорні крила,

Землю в темряву сповила.

Сніг засипав всі дороги,

І поля, і перелоги.

Ані сліду не видати,

Ні стежиночки до хати.

2-й Ангел

Як же Миколай святий

Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігає з мітлою):

Не турбуйтесь, слуги Божі!

Вітер радо вам допоможе.

Гляньте, ось мітлу я маю,

Всі шляхи позамітаю,

Брами всі повідчиняю

Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангели присвічують).

1-й Ангел:

О, спасибі, Вітер-брате!

Гарно вмієш замітати.

Може б ти ще допоміг,

Щоб світити місяць міг?

В темну ніч їзда тривожна,

Заблудити легко можна....

Вітер:

Добре! Я під небо злину,

Сіру плаху з нього скину.

Вийде місяць з-поза хмар,

Ясний витягне ліхтар,

І усі шляхи осяє

Пресвятому Миколаю.

2-й Ангел:

У небі місяць світить!

Вже чекають чемні діти

На святого Миколая.

1-й Ангел:

Ми йому на зустріч йдем.

В кожну хату заведем.

(Танець Ангелів. Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи).

 

Чортик:

Ой, холодна тут зима –

В пеклі ж холоду нема,

Вибиравсь я, наче в літі!

В пеклі – жар, зима – на світі.

Я без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

Поки всунусь десь до хати,

Де живуть погані діти,

Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає: Ух, ух, ух, ух, ух.... Танець чорта).

Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач –

Грійся, чортику, та й скач!

(Перестає танцювати).

Трохи розігрівсь.... Та цить!

Чути здаля сніг скрипить!

Хтось надходить. На хвилинку

Заховаюсь за ялинку.

(Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик).

Яринка:

Чом, Тарасе, не видати

Ні одного ангеляти,

Ні дзвіночків не чувати!

Може, Миколай Святий

Не прибуде до дітей?

Тарасик:

Неможливо це, сестричко!

Ще хвилинку невеличку

Терпеливо ми заждім.

Миколай Святий в наш дім

Вірю, скоро завітає,

Він про нас всю правду знає.

Ми ж усі учились пильно,

Не вели себе свавільно,

І чужого научались,

Та й свого не відцурались.

2-й Ангел (непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потім мовить сам до себе):

Добрі діти, гарні діти!

Як же ними не радіти?

Чортик: (вихиляється з-за ялинки)

Не мої це друзі-діти!

Ні, не маю чим радіти!

 

 

Яринка:

Ми до Господа молились,

Щоб багато дав нам сили,

Щоб багато дав охоти

Перешкоди всі збороти

І колись такими стати,

Як хотіли б тато й мати,

Як хотіла б вся родина

Й наша рідна Україна!

1-й Ангел:

Добрі діти, гарні діти,

України пишні квіти!

(Діти всі разом співають пісню "Крок до зірок")

Чортик:

Не мої це друзі, бачу –

З горя мало не заплачу.

Тарасик: (прислухається)

Сестро, чуєш?

Яринка:

Це дзвіночки!

Тарасик:

Ангеляток голосочки!

Яринка:

Чуєш, брате? Ту-ру-ру

Здаля чути дивну гру....

Тарасик:

Ангелята, видно, грають,

Як Святого проводжають.

(Поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків).

2-й Ангел:

Просим, глянь, Дідусю Божий:

Перед містом на дорозі

Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай:

Мир вам, діти! ( благословляє).

Яринка:

О, святий наш Миколаю!

Не прогнівайся, благаю,

Що Тобі на зустріч ми

Серед ночі і зими

Аж за місто вийшли з хати!

Ми хотіли привітати,

Поклонитися Тобі...

Тарасик:

Правду мовим, далебі!

 

Святий Миколай:

Добрі діти – вас я знаю!

Правду з ваших серць читаю,

З ваших синіх оченят –

Дуже, дуже з того рад!

Тільки ви вночі в зимі

Не пускайтеся самі

Віддалік від ваших хат!

Тарасик:

Ми гадали, слуги Божі,

Що поможем вам в дорозі,

Шлях у місто вам покажем,

Хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:

Нам якраз туди пора,

Де чекає дітвора,

Щоб її здійснилась казка.

Тарасик:

О, то просимо! Будь ласка! Тут місток, там першій дім, парк і зал...

Святий Миколай:

Хутчіш ходім!

( З-за ялинки висунувся чортик і смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік).

Чортик:

Даремно я сюди пригнався,

Замерз, ще й нежиті набрався (чхає),

Брів снігами без кожуха,

Відморозив ніс і вуха.

Друзів тут моїх нема –

Все пропало.... все дарма!...

(Чути завивання вітру, виходить вітер).

Вітер: Хто ти будеш?

Чортик: Друг я твій! Перемерз я – розігрій!

Вітер: О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зігрію...

(Вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає).

Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.

Яринка:

Ось ми в залі!

Погляньте – Олі, Галі, Ромки, Славки та Петрусі –

Українські діти всі!

Святий Миколай:

О, спасибі, друзі браві,

Що дорогу показали!

За цю поміч, милі діти,

Буде вас Ісус любити,

А Ісусикова Мати

Все вам буде помагати.

(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до краю сцени і благославляє громаду дітей).

Мир вам, любі! Ласка Божа

Ваші душі хай осяє!

А громада ваша гожа,

Мов чудова квітка-рожа,

Хай росте і розцвітає

Без пригоди злої, лиха,

Мамі, татові на втіху,

А народові на славу!

Ангели (разом):

Любі хлопчики й дівчата,

Вас вітають ангелята!

Святий Миколай (до ангелів):

А скажіть, небесні дітки, –

Ви ж для них найліпші свідки –

Чи ті діти, що у залі,

Ті спереду і там далі,

Більші, менші і маленькі,

Цілий рік були чемненькі?

Ангели (гуртом): Так, вони були чемненькі, тата слухали і неньки.

Святий Миколай:

А скажіть, небесні дітки, –

Ви для них найкращі свідки –

Чи молитву рідну знають?

Бога нею прославляють?

Чи шанують рідну мову,

Українське рідне слово?

Ангели:

Так, і моляться, й читають,

Рідні пісеньки співають

Галі, Софії, Марки, Олі,

Бо вчаться у рідній школі.

Святий Миколай (до дівчинки у залі):

А ходи сюди, дитинко,

На коротку на хвилинку,

Розкажи нам, що ви, діти,

Тут навчилися робити?

Дівчинка (виходить):

Я скажу усе, що знаю,

Пресвятому Миколаю:

Хоч малі ми дитинчата,

Поважаєм маму й тата.

Ми шануєм рідне слово,

Прадідівську рідну мову,

Рідні книжечки читаєм,

Рідні пісеньки співаєм,

І молитвою, що мати

Нас навчила в рідній хаті,

Ми звертаємось до Бога

Про опіку й допомогу.

Святий Миколай:

Чи молилась ти, дитино,

За добробут в Україні,

За бабусеньку – сирітку,

За дідуня і за тітку,

За ровесників дітей

І за рідних всіх людей?

Дівчинка:

Ми всі молимось щоднини

За весь народ України.

2-й Ангел:

Добрі діти, так і треба –

Все те бачили ми з неба.

Святий Миколай:

Бачу я, ви добрі діти –

Буде з того Бог радіти!

Хай же вам, мов сонце світить,

Захищає, мов покров,

Божа ласка та любов!

Не за плату-нагороду,

А тому, що чесні зроду,

Що шляхетні, не пусті,

Правді служите святій.

(До ангелів)

Божі слуги, ангелята!

Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці

Мирославові, Галинці.

Роздавайте всім, як треба,

Подаруночки із неба.

Дівчинка: Дякуємо Тобі, Владико, за утіху цю велику!

Яринка: Дякуємо Тобі, Святий, від усіх оцих дітей!

Тарасик:

Обіцяємо добрими бути,

Слів Твоїх не призабути,

Завжди вчитися охоче,

Бо того Ісусик хоче,

I такими виростати,

Як бажають тато, мати

І увесь наш рідний край!

Ангели (хором): Всім вам Боже помагай!

(Починається роздача подарунків).

Сценарій проведення лінійки «Життя мов спалах»

з нагоди відкриття меморіальної дошкизагиблому воїну АТО,

випускнику нашої школи Тричуку Івану Івановичу

 

Мета: ознайомити учнів із трагічною сторінкою нашої історії, розповісти про випускника нашої школи, який служив і загинув у зоні АТО, віддати данину пам’яті юному герою та всім полеглим воїнам; виховувати моральні чесноти, почуття гідності за свій народ, національну свідомість та патріотизм.

Обладнання: мультимедійний проектор,меморіальна дошка вкрита білою тканиною, портрет Івана Тричука, перев’язаний чорною стрічкою, стіл покритий скатертиною, запалена свічка, квіти, музичний супровід.

Присутні: учні, вчителі, батько, дружина, діти  Івана, керівний апарат району, Благочинний Ратнівської округи отець Анатолій.

 

ХІД ЗАХОДУ

(По обидві сторони дошки стоїть почесна варта – юнак і дівчина у комуфляжній формі)

(Виходять двоє ведучих)

Ведуча: Пам’ять… Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне!

Ведучий. Пам’ять! Що ти залишила?Пам’ятники, як символ про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.

Директор. Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то важче і болючіше вдвічі. Сьогодні в нашій школі відкриється меморіальна дошка, пам’ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про війну, про померлих людей, про материнське, людське горе.

Ми зібралися вшанувати пам'ять випускника нашої школи Тричука Івана Івановича, який виконував службовийобов’язок в зоні АТО.

Ведуча: Урочиста лінійка з нагоди відкриття меморіальної дошки випускнику 2004 рокуоголошується відкритою.

(звучить Гімн України)

 

 

Ведучий:

Не вилікувати пам'ять

Кроваву пам'ять не випити до дна.

Людське горе, солдатська доля,

Чужа війна….

(На фоні музичної композиції «Адажіо»

виходить дівчина в образі України і говорить слова)

Україна:

Хай скрегіт й плач стражденної землі

Досягне й хмар, і сонця, й неба, й Бога.

Хай пом’януться дні, коли сини мої

Топтали ті важкі дороги.

І скільки, наче масок, чорних плит!

Вони відчули усі біди долі

В нічному небі, де холодний вир

Солдатського й людського болю.

(Виходить солдат у комуфляжній формі)

Солдат:

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль війни – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

Я повернувся з тих завій,

Але тривожні сни, як рани,

Що ми ведемо смертний бій,

І що товариш все ще з нами…

Вугілля цей нам край давав

Вже не будинки, а каміння…

Товариш мій від кулі впав,

І смерть нагадує про тління.

Живу. Товариша – нема.

Немає сина, брата, друга.

І тиша скрикує німа,

І не стихає в серці туга.

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

А чули лиш про мирні дати.

 

(Україна обіймає солдата і виходять)

(На фоні журливої мелодії звучать слова ведучих)

Ведуча: Він обіцяв вернутися, бо не міг не піти.  Та доля розсудила інакше.

 

Ведучий

Народився Іван Іванович Тричук 4 жовтня 1987 р. в нашому селищі. У 2004 році закінчив цю школу. У 2005-2006 роках відбував строкову службу в лавах української армії. Служити довелося в елітних прикордонних військах в АР Крим. Після служби повернувся додому, займався підприємницькою діяльністю.

 

Ведуча8 квітня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Пройшов дорогами пекла Луганщини в складі третього батальйону 51-ї окремої механізованої бригади. Був поранений.  Помер вночі 24 вересня 2014 року у Луцькому гарнізонному військовому шпиталі.

 

Ведучий.

Указом Президента України № 817-2014 від 21 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

 

(Під час розповіді ведучих перегляд презентації про Івана Тричука)

 

Ведуча: Сьогодні  в стінах нашої школи,  де 12 років тому Іван разом зі своїми друзями навчався, змагався, бешкетував, сподівався і мріяв, ми відкриваємо меморіальну дошку на його честь. 

(Звучить мелодія)

 

Ведучий: Право відкрити меморіальну дошку надається Президенту школи Корнелюк Ірині та учаснику бойових дій  Матвійчуку Сергію Степановичу.

(Полотно спадає і його відразу забирають)

Ведуча: До освячення меморіальної дошки запрошуємо Благочинного Ратнівської округи отця Анатолія.

 

Ведучий:

     Просимо вшанувати пам'ять Героя, запаливши свічки та поклавши квіти.

 (Звучить музика «Пливе кача» або метроном, учні ставлять свічки, кладуть квіти)

Ведуча:

Холоднийсмуток душу охопив,
Дощем заплакав... Свічкадогорає...
Він не дожив, не докохав, не доробив...
Та праведна душа не помирає...

 

Ведучий. До слова по черзі запрошується керівний апарат району

 

 

 

________________________________________________________________

Ведуча: Щодня у жорстокій боротьбі Україна втрачає своїх синів. Кожен із загиблих воїнів залишиться у нашій пам'яті, ніби лебідь у небесах, вдячність за їхній подвиг житиме у серцях українців, у піснях, що їх співа народ.

 

 (Звучить пісня «Білі лебеді у небесах» у виконанні  учениці)

 

Ведучий:

Тобі я дякую, герою , за майбутнє,
тобі вклоняюся я низько й до землі, 
бо тільки твої незліченні муки 
припинять війни. Дякую тобі!!


Ведуча:
Тобі я дякую, герою, за майбутнє,
за твою честь, відвагу та знання,
бо через тебе Україна знову стане вільна.
Тобі я дякую, герою, за життя!

 

Ведучий: Допоки ми живі - житиме пам’ять про наших героїв. Іван Тричук  з меморіальної дошки щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів, нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.

 

Ведуча. На цьому лінійка «Життя мов спалах» оголошується закритою.

                                            ( Звучить Гімн України)

 

Ведучий: Дякуємо, що були сьогодні з нами.

 

 

Гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лініяНаціональна дитяча гаряча лінія
Гаряча лінія
Національна гаряча лінія з питань запобігання насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінаціїНаціональна гаряча лінія
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook

  • 2017
    Конструктор сайтів - uCoz