Ратнівська гімназія - Сценарій лінійки до Дня перемоги
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 21.02.2017, 05:52

НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №1 - гімназія ім. В.Газіна" смт Ратне

Меню сайту
Статистика

Сценарій лінійки до Дня перемоги

 

Сценарій лінійки до 70-ї річниці Дня перемоги

над нацизмом у Другій світовій війні.  

08.05.2015р.

 

  •  Учні шикуються на площі .
  •  Корзина квітів.
  • Прапори опущені
  •  Озвучення.

( Виходять учні)

Учні:

 1. Це на світанку сталося колись:

 Стривожений, із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,

Неначе розпанаханий кинджалем.

2. Війна на зустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась,

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.

 3.Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари.

4. Синів, дочок благає: - Захистіть! –

Страждає в муках Україна мила.

І піднімається з глибин століть

Непоборима, нездоланна сила.

 В1. Загальношкільна  лінійка « 1939- 1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо»,приурочена  Дню пам’яті та примирення   і  Дню Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні оголошується відкритою

  • Звучить Гімн -  ( Одночасно піднімаються прапори)

Директор: Шановні   вчителі, учні ! Наближається історична дата, що є однією із визначальних для сучасного світу та України,

70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі. Від всього серця дякуємо та вклоняємося до землі ветеранам війни, учасникам партизанського та підпільницького руху, працівникам тилу за самопожертву, мужність, вірність своєму народові!   Сьогодні наша спільна мета – зберегти історичну пам’ять про подвиг Українського народу,  всіх націй та народів Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, згадати загиблих на фронті, в окупації, у нацистських концтаборах, віддати шану ветеранам війни, учасникам бойових дій, які живуть поруч з нами. Сьогодні, у часи боротьби за свободу та незалежність України, формується глибокий духовний зв’язок між захисниками нашої країни різних поколінь – героями Другої світової війни, воїнами-інтернаціоналістами, учасниками Антитерористичної операції.
 В2.Скільки життів забрала та страшна війна! Скільки доль зруйнувала вона! Нема жодної сім’ї в Україні, якої не торкалась війна своїм чорним крилом.

 В1.У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих  б років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто  пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони святиня нашої пам’яті.

В2. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу, тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

В1.До тебе, людино, звертаюсь:

Залиш на хвилинку щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

В2. Перед трагічною хвилиною мовчання

словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Згадали  ми, не вимовить словами

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, на жаль, не має мови,

Лиш має біль. Хвилиною мовчання

Прошу героїв пам'ять вшанувати

Хвилина мовчання. (метроном)

  В1.Понад 2 тисячі українців у роки Другої світової війни  стали Героями Радянського Союзу. Ім’я одного з них – Василя Газіна - носить наша школа.

 В1.Право  покласти квіти до пам’ятника Героя Радянського Союзу Василя Петровича Газіна надається кращим учням школи

1.

2.

В2.Сьогодні Україна знову у вогні, на буремному Сході нашої держави  ллється кров українців, які мужньо захищають рідну землю від агресора.  Більшість із них дуже скромні і не люблять розповідати про те , що їм довелося пережити. У нас на лінійці присутній   учасник  АТО Каць  Василь Вікторович надаємо йому слово.

Виступ. Вручення квітів.

             Учні.

  1. Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

  1. Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

  1. Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

  1. Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

  1. Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

В1. Вони борються за те, щоб ми  мали свою землю і берегли рідну мову, вони віддають  своє життя заради того, щоб ми мали майбутнє. Тому, саме ми повинні це пам'ятати, вірно любити та захищати свою Батьківщину.

(звучить пісня )

В2. Сьогодні я молюсь за Україну,

За всіх померлих і за всіх живих,

Які будь-що боронять вже руїну,

Допоки стукіт серця не затих.

Сьогодні я молюсь за батька й брата,

За чиюсь матір і її синів.

Всіх кривдників чекає вже розплата,

На жаль, ціною багатьох життів.

 В1. Молюсь за кожного на лінії вогню,

Поранених й закиданих камінням.

Недовго ще нам йти крізь цю стерню,

Невдовзі буде вільним покоління.

Я хочу жити тут, а не вмирати.

Щоб ріки крові більше не текли.

За сином щоб не проливала сльози мати,

Борімося, бо вже багато разом здобули!

Слава Україні!!!

Героям слава!!!

Україна  -  ПОНАД УСЕ!

В2.На  цьому наша лінійка завершена .

 

 

Сценарій проведення лінійки «Життя мов спалах»

з нагоди відкриття меморіальної дошкизагиблому воїну АТО,

випускнику нашої школи Тричуку Івану Івановичу

 

Мета: ознайомити учнів із трагічною сторінкою нашої історії, розповісти про випускника нашої школи, який служив і загинув у зоні АТО, віддати данину пам’яті юному герою та всім полеглим воїнам; виховувати моральні чесноти, почуття гідності за свій народ, національну свідомість та патріотизм.

Обладнання: мультимедійний проектор,меморіальна дошка вкрита білою тканиною, портрет Івана Тричука, перев’язаний чорною стрічкою, стіл покритий скатертиною, запалена свічка, квіти, музичний супровід.

Присутні: учні, вчителі, батько, дружина, діти  Івана, керівний апарат району, Благочинний Ратнівської округи отець Анатолій.

 

ХІД ЗАХОДУ

(По обидві сторони дошки стоїть почесна варта – юнак і дівчина у комуфляжній формі)

(Виходять двоє ведучих)

Ведуча: Пам’ять… Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне!

Ведучий. Пам’ять! Що ти залишила?Пам’ятники, як символ про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.

Директор. Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то важче і болючіше вдвічі. Сьогодні в нашій школі відкриється меморіальна дошка, пам’ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про війну, про померлих людей, про материнське, людське горе.

Ми зібралися вшанувати пам'ять випускника нашої школи Тричука Івана Івановича, який виконував службовийобов’язок в зоні АТО.

Ведуча: Урочиста лінійка з нагоди відкриття меморіальної дошки випускнику 2004 рокуоголошується відкритою.

(звучить Гімн України)

 

 

Ведучий:

Не вилікувати пам'ять

Кроваву пам'ять не випити до дна.

Людське горе, солдатська доля,

Чужа війна….

(На фоні музичної композиції «Адажіо»

виходить дівчина в образі України і говорить слова)

Україна:

Хай скрегіт й плач стражденної землі

Досягне й хмар, і сонця, й неба, й Бога.

Хай пом’януться дні, коли сини мої

Топтали ті важкі дороги.

І скільки, наче масок, чорних плит!

Вони відчули усі біди долі

В нічному небі, де холодний вир

Солдатського й людського болю.

(Виходить солдат у комуфляжній формі)

Солдат:

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль війни – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

Я повернувся з тих завій,

Але тривожні сни, як рани,

Що ми ведемо смертний бій,

І що товариш все ще з нами…

Вугілля цей нам край давав

Вже не будинки, а каміння…

Товариш мій від кулі впав,

І смерть нагадує про тління.

Живу. Товариша – нема.

Немає сина, брата, друга.

І тиша скрикує німа,

І не стихає в серці туга.

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

А чули лиш про мирні дати.

 

(Україна обіймає солдата і виходять)

(На фоні журливої мелодії звучать слова ведучих)

Ведуча: Він обіцяв вернутися, бо не міг не піти.  Та доля розсудила інакше.

 

Ведучий

Народився Іван Іванович Тричук 4 жовтня 1987 р. в нашому селищі. У 2004 році закінчив цю школу. У 2005-2006 роках відбував строкову службу в лавах української армії. Служити довелося в елітних прикордонних військах в АР Крим. Після служби повернувся додому, займався підприємницькою діяльністю.

 

Ведуча8 квітня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Пройшов дорогами пекла Луганщини в складі третього батальйону 51-ї окремої механізованої бригади. Був поранений.  Помер вночі 24 вересня 2014 року у Луцькому гарнізонному військовому шпиталі.

 

Ведучий.

Указом Президента України № 817-2014 від 21 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

 

(Під час розповіді ведучих перегляд презентації про Івана Тричука)

 

Ведуча: Сьогодні  в стінах нашої школи,  де 12 років тому Іван разом зі своїми друзями навчався, змагався, бешкетував, сподівався і мріяв, ми відкриваємо меморіальну дошку на його честь. 

(Звучить мелодія)

 

Ведучий: Право відкрити меморіальну дошку надається Президенту школи Корнелюк Ірині та учаснику бойових дій  Матвійчуку Сергію Степановичу.

(Полотно спадає і його відразу забирають)

Ведуча: До освячення меморіальної дошки запрошуємо Благочинного Ратнівської округи отця Анатолія.

 

Ведучий:

     Просимо вшанувати пам'ять Героя, запаливши свічки та поклавши квіти.

 (Звучить музика «Пливе кача» або метроном, учні ставлять свічки, кладуть квіти)

Ведуча:

Холоднийсмуток душу охопив,
Дощем заплакав... Свічкадогорає...
Він не дожив, не докохав, не доробив...
Та праведна душа не помирає...

 

Ведучий. До слова по черзі запрошується керівний апарат району

 

 

 

________________________________________________________________

Ведуча: Щодня у жорстокій боротьбі Україна втрачає своїх синів. Кожен із загиблих воїнів залишиться у нашій пам'яті, ніби лебідь у небесах, вдячність за їхній подвиг житиме у серцях українців, у піснях, що їх співа народ.

 

 (Звучить пісня «Білі лебеді у небесах» у виконанні  учениці)

 

Ведучий:

Тобі я дякую, герою , за майбутнє,
тобі вклоняюся я низько й до землі, 
бо тільки твої незліченні муки 
припинять війни. Дякую тобі!!


Ведуча:
Тобі я дякую, герою, за майбутнє,
за твою честь, відвагу та знання,
бо через тебе Україна знову стане вільна.
Тобі я дякую, герою, за життя!

 

Ведучий: Допоки ми живі - житиме пам’ять про наших героїв. Іван Тричук  з меморіальної дошки щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів, нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.

 

Ведуча. На цьому лінійка «Життя мов спалах» оголошується закритою.

                                            ( Звучить Гімн України)

 

Ведучий: Дякуємо, що були сьогодні з нами.

 

 

Гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лініяНаціональна дитяча гаряча лінія
Гаряча лінія
Національна гаряча лінія з питань запобігання насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінаціїНаціональна гаряча лінія
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Архів записів
Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook

  • 2017
    Конструктор сайтів - uCoz