Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 15.11.2018, 12:18

НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №1 - гімназія ім. В.Газіна" смт Ратне

Меню сайту
Статистика

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Напрями моніторингу якості освіти

Моніторинг умов функціонування освітньої системи:
- якість кадрового забезпечення;
- рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;
- рівень науково-методичної роботи;
- стан запровадження профільного навчання.

Моніторинг освітнього процесу:
- рівень викладання базових дисциплін;
- стан запровадження освітніх інновацій;
- рівень реалізації виховних систем.

Моніторинг результатів освітнього процесу:
- рівень навченості учнів з предметів інваріантної частини;
- рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;
- рівень вихованості учнів.

Очікувані результати:
- покращення якості надання освітніх послуг;
- підтримка обдарованої молоді;
- підняття престижу творчих педагогів;
- впровадження освітніх інновацій;
- створення позитивного іміджу, конкурентноздатності школи.

У зв'язку з оновленням навчальних програм 1-4-х класів Міністерством освіти і науки України внесені зміни до орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи Передусім вимоги до оцінювання розроблено з огляду на вікові особливості дітей — окремо для 1-х, 2-х, 3-х та 4-х класів.
Результати оцінювання навчальних досягнень учнів визначено як конфіденційну інформацію, доступну лише для дитини та її батьків (або осіб, які їх замінюють). Оцінювання в початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач.
Оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.
У 1-х класах допустиме лише вербальне оцінювання. Оцінюючи вербально, можна використовувати як усні, так і письмові оцінні судження щодо навчальних досягнень учнів. При цьому оцінні судження формулюють так, аби охарактеризувати процес навчання учня та означити кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів характеристику особистісного розвитку учня.
Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу

Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.
Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів початкової освіти використовуються для:
організації постійного спостереження за навчальним поступом;
обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;
формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.
Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.
У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.
Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.
Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективів.
Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. (Техніки формувального оцінювання)
Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат не є предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.
Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам (Свідоцтво досягнень).
Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів
1 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються УСІ ПРЕДМЕТИ, в тому числі інваріантного складника.
Підсумкова перевірка в 1 класі включає лише підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року, жодних тематичних перевірок (контрольних робіт).


2 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО можуть оцінюватися УСІ ПРЕДМЕТИ, але виключно за рішенням педагогічної ради навчального закладу;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, які для вивчення було обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».


ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тільки тематичну перевірку.

3 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».
ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тільки тематичну перевірку.

4 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».


ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи.


Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
Рівні навчальних досягнень: I. Початковий
1 бал - Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.
2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.
3 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.
Рівні навчальних досягнень: II. Середній
4 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.
5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять.
6 балів - Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя.
Рівні навчальних досягнень: III. Достатній
7 балів - Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.
8 балів - Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають з окремими неточностями.
9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).
Рівні навчальних досягнень: IV. Високий
10 балів - Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами.
11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях.
12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи
Рівні навчальних досягнень: I. Початковий
1 бал - Учні розрізняють об'єкти вивчення.
2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.
3 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання.
Рівні навчальних досягнень: II. Середній
4 бали - Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.
5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, правило.
6 балів - Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
Рівні навчальних досягнень: III. Достатній
7 балів - Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.
8 балів - Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності.
9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.
Рівні навчальних досягнень: IV. Високий
10 балів - Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.
11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми.
12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.


Відповідно до типових освітніх програм для недопущення перевантаження учнів враховуються їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів можуть бути враховані результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Періодичність проведення моніторингу якості надання освітніх послуг

Аналіз досліджень навчальних досягнень учнів в рамках програми «Обдарованість»

Періодичність проведення моніторингу якості надання освітніх послуг

Вид моніторингу

Класи

1

Вербальне оцінювання

1-2

2

Моніторинг сформованості класного колективу, соціально-громадянських компетентностей учнів через психолого-педагогічну діагностику

2,5,10

3

Формувальне оцінювання

3-4

4

Адміністративна комплексна контрольна робота з української мови, читання, математики

3

5

Аналіз ДПА, моніторинг адаптаційних процесів при переході з початкової школи в основну

4

6

Поточне, тематичне оцінювання

5-9

7

Адміністративна комплексна контрольна робота суспільно-гуманітарного напряму та природничо-математичного напряму

7

8

Аналіз ДПА, моніторинг готовності до профільного навчання

9

9

Тематично-залікова система

10-11

10

Адміністративна комплексна контрольна робота за відповідним профілем

10

11

Аналіз ЗНО, моніторинг навчальних досягнень учнів випускних класів

11

Аналіз досліджень навчальних досягнень учнів в рамках програми «Обдарованість»

 

 

1

Організація та планування роботи з обдарованими дітьми

Аналіз роботи з обдарованими учнями за минулий навчальний рік

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення

Оновлення банків даних про обдарованих учнів

2

Педагогічна діяльність з обдарованою молоддю

Організація диференційованого навчання на уроках

Організація та проведення олімпіад, учнівських конкурсів і турнірів

Індивідуальна робота з учнями

Позаурочна й організаційно-виховна робота (гурткова робота, навчальні екскурсії, факультативи, виховні заходи)

Якість проведення навчальної практики

3

Результати роботи з учнями щодо реалізації їхніх інтелектуальних можливостей та обдарованості

Рівень зацікавленості учнів навчальними предметами

Рівень мотивації учнів до виступу в інтелектуальних змаганнях

Рівень навчальних досягнень учнів

Результати участі у Всеукраїнських олімпіадах із базових дисциплін

Результати виступу учнів у турнірах, конкурсах, МАН

4

Моніторингові дослідження

Аналіз результативності роботи з обдарованими дітьми

Здатність акумулювати та використовувати досвід діяльності колег

Розгляд питання роботи з обдарованими дітьми на предметних МО

Ефективність управлінських рішень щодо покращення роботи


 

 

Обов’язкові компоненти бази даних моніторингових досліджень
загальні відомості про навчальний заклад (вересень)
матеріально-технічна база школи (вересень)
кадрове забезпечення школи (вересень)
контингент учнів (вересень)
результативність навчально-виховного процесу (грудень, травень, червень)
виховна робота (березень)
методична робота, вдосконалення професійної майстерності вчителя (березень)
стан здоров’я дітей (вересень)
охорона життя та безпека життєдіяльності (листопад, квітень)
робота шкільної бібліотеки (жовтень)
робота психологічної служби (грудень, травень)
робота з батьками та громадськістю (грудень, травень)


  • про моніторинг якості освітнього процесу в школі

    Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.
    Внутрішній моніторинг діяльності школи є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.
    Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.
    1. Мета моніторингу.
    1.1. Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у школі.
    1.2. Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій основі коректувати програму розвитку школи, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання в школі.
    1.3. Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленість до вирішення інноваційних завдань.
    1.4. Відстеження динаміки освітніх послуг, ефективність управління навчально-виховним процесом.
    2. Завдання моніторингу.
    2.1. Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом.
    2.2. Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.
    2.3. Задоволення інформаційних запитів адміністрації й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.
    2.4. Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.
    3. Предмет моніторингу.
    Предметом моніторингу є якість освіти і виховання як системоутворюючий фактор освітнього процесу в школі.
    4. Об'єкти моніторингу.
    Об'єктом моніторингу є система організації навчально-виховного процесу в школі.
    4.1. Освітнє середовище:
    • контингент тих, хто навчається;
    • кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу.
    4.2. Здобувачі освіти:
    • ступінь адаптації до навчання учнів 1-х, 5-х, 10-х класів;
    • рівень навченості (з усіх предметів);
    • рівень вихованості учнів;
    • рівень роботи з обдарованими дітьми;
    • модель випускника, рівень її досягнення учнями школи (за ступенями навчання).
    4.3. Педагогічні працівники (і класні керівники):
    • рівень професійної компетентності;
    • якість і результативність педагогічної роботи;
    • рівень інноваційної діяльності;
    • аналіз педагогічних ускладнень (через анкетування);
    • самоосвітня діяльність.
    4.4. Освітній процес:
    • відомості про виконання всеобуча;
    • аналіз поточного та підсумкового контролю за рівнем навчальних досягнень
    учнів.
    4.5. Соціально-психологічне супроводження навчально-виховного процесу:
    • соціальний паспорт класу;
    • психологічна діагностика;
    • профілактична робота.
    4.6. Здоров'язберігаючий аспект, безпека життєдіяльності, охорона праці.
    5. Суб'єкти моніторингу.
    Суб'єктами моніторингу є: адміністрація школи, органи внутрішньошкільного самоуправління. Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.
    6. Функції моніторингу.
    6.1. Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.
    6.2. Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.
    6.3. Координація діяльності організаційних структур (ШМО, творчі групи), задіяних у процедурах моніторингу.
    7. Види моніторингу.
    7.1. За етапами навчання: поточний, підсумковий.
    7.2. За часовою залежністю: поточний, випереджаючий.
    7.3. За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.
    8. Напрями моніторингу:
    • моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);
    • діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);
    • моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);
    • статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);
    • динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);
    • психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);
    • внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з'явитися у майбутньому);
    • моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);
    • педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні НВП);
    • освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);
    • учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);
    • моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);
    • змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);
    • моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).
    9. Форми моніторингу.
    9.1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.
    9.2. Внутрішня оцінка діяльності підсистем керівниками.
    9.3. Зовнішнє оцінювання діяльності замовниками освітніх послуг, органами управління освітою.
    10. Етапи проведення моніторингу.
    10.1. Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на рік.
    10.2. Моніторинг включає три етапи:
    а) підготовчий — визначення об'єкта моніторингу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;
    б) практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;
    в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.
    11. Виконавці моніторингу.
    Виконавцями моніторингу є: заступники директора з НВР, керівники ШМО, творчих груп, інших підрозділів методичної системи школи, педагогічні працівники певної спеціалізації (соціальний педагог, практичний психолог та ін.), учителі-предметники, класні керівники, асистенти учителів, представники психологічної, логопедичної служб школи.
    12. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:
    • об'єктивність з метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників НВП;
    • валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;
    • надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;
    • врахування психолого-педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань;
    • систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;
    • гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
    • результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.
    13. Очікувані результати.
    13.1. Отримання результатів стану освітнього процесу в школі.
    13.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських і тактичних рішень.
    14. Підсумки моніторингу.
    14.1. Підсумки моніторингу проводять
Гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лініяНаціональна дитяча гаряча лінія
Гаряча лінія
Національна гаряча лінія з питань запобігання насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінаціїНаціональна гаряча лінія
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook

  • 2018
    Конструктор сайтів - uCoz