Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 22.09.2017, 14:45

НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №1 - гімназія ім. В.Газіна" смт Ратне

Меню сайту
Статистика

Національно патріотичне виховання

 

Сценарій виховного заходу до Дня Соборності України 

«Соборна мати Україна – одна на всіх як оберіг»

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

 

Обладнання: Державна символіка, вінок, проектор, відеофільми, презентація до проведення заходу, українські костюми для учнів, свічки.

 

Захід проводиться в залі, прикрашеному українською атрибутикою.

У центрі сцени розміщено державні символи України, плакат із назвою свята.

Лунає пісня про Україну, або Старий Гімн України «Боже, Україну збережи».

На сцену виходять ведучі, учні в українських костюмах, які тримають в руках свічки.

 

Учень:

Людської пам’яті свіча хай запалає,

Коли життя знов набирає силу.

 

Учениця.

В ім’я народу хай вона палає

За муки, за життя і за могили

Хай вдячна пам’ять наша звеличає.

 

Ведуча.

22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День соборності України з нагоди проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

 

Ведучий: Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві.

 

Ведуча. Важкий шлях пройшла Україна, щоб здобути незалежність і соборність своїх земель.

 

Ведучий: І ось події 2014 року – політичні скандали, фальсифікації, розділення понять Схід і Захід.

 

Ведуча. Сьогодні Україна, можливо як ніколи раніше, потребує єдності й соборності всього українського народу.

 

Ведучий. Виховний захід, присвячений Дню Соборності України оголошується відкритим.

 

Звучить Державний Гімн України

 

Ведуча. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

 

Ведучий. Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

 

Виконується пісня Тіни Кароль «Україна – це ти»

 

Учениця. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

 

Учень. Не вір у те щастя,

Що десь в чужині,
Хоч і зове, і кличе,

На світі є Україна одна –

Там журавлі курличуть.

 

  • Я україночка від роду

Землі цієї я краплинка

Я – доля рідного народу

Його дитина – українка.

 

Ведуча. Держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою та щасливою.

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки.

 

Ведучий. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. – Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

 

Учень:

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку

Аби ти щаслива була, Україно,

Моя Батьківщино!

 

Учениця:

Велична і свята, моя ти Україно,

лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

  • нам твою історію творить.

Ведуча. Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини.

 

Ведучий. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

 

Ведуча. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

 

Ведучий. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

 

Ведуча. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

 

Ведучий. Давайте переглянемо історичні документальні кадри про події, які відбувалися майже 100 років тому.

 

Перегляд відеофільму про Акт Злуки (документальне відео 1919 року)

 

Ведуча. День 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.

 

Ведучий. Настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України – впродовж років, десятиліть, століть... Те, що було провідною зорею для геніїв її духу і що було їхнім тяжким болем і мукою...

 

Ведуча. Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. Серед них – наш Кобзар і пророк Т.Г.Шевченко.

 

Учениця

Він жив надією, що кращий час настане,

Він вірив, що народ підніметься з колін

І що розірве віковічнії кайдани,

Й ходити більш не буде у ярмі.

Учень.

Уже здійснилося, Тарасе наш великий,

Твоє могутнє і пророче слово,

Живемо ми в державі незалежній

Плекаємо чудову нашу мову.

 

Виконання пісні Катерини Бужинської «Моя Україна»

 

Ведучий. Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї.

 

Ведуча. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 22 січня 1990 року. У розмаїтті жовто-синіх знамен наші сучасники на згадку про проголошення Акту Злуки поєднали живим ланцюгом від Києва до Львова Схід і Захід України.

 

Ведучий. Соборність – це символ боротьби за волю, символ порозуміння між людьми,

символ надії і віри у майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

 

Ведуча. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.

 

Ведучий. Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо засвідчила духовну єдність східних і західних регіонів України. Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель.

 

Ведуча. День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України.

 

Учениця. Соборна Україна нині незалежна,

Як квітка синьо- жовта розцвіла.

І не згубилася людська любов безмежна

До України-неньки і її буття,

Що упродовж віків нам мрію дарувала

Й наснагу іти до вільного життя.

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя!

 

Учень: Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

 

Флешмоб «Перлина Україна»

 

Ведучий. Сьогодні Україна переживає тяжкі часи. Часи, коли наші співвітчизники захищають на Сході свою країну від ворога. І ми вдячні їм за цей патріотичний подвиг.

 

Ведуча. Ми молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.

 

Ведучий. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

 

Ведуча. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

 

Ведучий. Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

 

Учениця.

Просимо в Бога миру для країни,

Щоб повернулися живими усі ті,

Хто захищає зараз Україну,

Хто там на Сході ніби в іншому житті…

 

Учень.

І віримо, що спиняться всі війни,

Що буде мир і спокій у серцях.

Про це благають діти України

Проханням щирим в душах і піснях.

 

Перегляд відео «Моя країна – моя Батьківщина»

 

Учениця.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

 

Учень.

Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина
Запалить любов'ю гарячі серця,
Й піснями наповниться вся Україна
Від щастя, якому не буде кінця!

 

Учениця.

Єднаймось в злагоді та дружбі,

І хоч би де жили-були,

Та й будем гожі, будем дужі,

І щедрі будуть в нас столи.

 

Учениця.

Хай сонце сяє в нашій пісні

І світом котиться луна…

Ми в чомусь, може, трохи різні,

Та Україна в нас одна.

 

Звучить пісня « Ми всі діти українські»

 

Ведучий. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Сценарій виховного заходу

до Дня пам’яті жертв голодоморів

«З присвятою замордованим голодом…»

 

Мета виховного заходу:

виховна: виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйонизагубленихжиттів співвітчизників, виховувати патріотів своєї держави;

освітня: ознайомитиучнів з трагічним минули мнашого народу; вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорністорінки;

розвиваюча: розвивативмінняаналізувати, виділяти головне, порівнювати, узагальнювати і систематизувати, формуватигнучкість, самостійність, критичністьмислення.

Форма проведення: розповідь з елементамибесіди, повідомлень.

Обладнання: комп’ютер, дошка, проектор абоінтерактивнадошка, хлібина, свіжіквіти, свічки (7 шт.), виставка книг і газетнихматеріалівприсвячених голодомору, свідченняочевидців, факти Голодомору (додатки 1-2), Указ Президента України «Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам’яті жертв Голодомору», «Реквієм» А. Моцарта (mp3), Оксана Білозір «Свіча» (відеокліп), запис ритму метронома.

 

Хідвиховного заходу

На столі — розламанахлібина, букет свіжихквітів, перев'язанихчорноюстрічкою, свічка у підсвічнику.

Лунаємузика — «Реквієм» А. Моцарта (упродовжкомпозиціїзвучатиме то тихіше, то гучніше). Учнівиходять з обохбоків і шикуються в журавлиний ключ.

Каган Назар:

Не звільняєтьсяпам'ять, відлунюєзнову роками.

Я зітхну... Запалю обгорілусвічу.

Помічаю: не замки — твердині, не храми —

Скам'янілийчорнозем — потрісканістіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

Здалини, аж немов з кам'яної гори

Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, двадцятестоліття»

І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».

Ленартович Владислав

На підвіконні палахтить

Скорботи полум’я священне –

То свічка пам’яті горить

За всіх безвинно убієнних.

Мій розум навіть не збагне

Страшної люті сталінізму,

Що катував своїх людей,

Це ще жахливіше фашизму!

Романюк Антон

Рано чи пізно, але обов’язково кожна людина і весь народ осмисле своє минуле. Не сьогодні це сказано: Час народжувати і час помирати, Час руйнувати і час будувати, Час розкидати каміння і час збирати, Час мовчати і час говорити. Прийшов час говорити після десятиліть мовчання.

(Звучить класична музика).

Корпач Яна

У 1933 р. був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки живого люду лягло у могили - старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів.

Кізяков Олександр

Сонце сходило над вихололими за довгу зиму полями, а сідало за обрій кольору крові й не пізнавало землю. Чорне вороння зграями ширяло над ними, заціпенілими в тяжкому смертному сні.

 

 

Артемук Катерина

Танули на обширах України важкі сніги, несучи світові трупний сморід, апокаліпсичні картини співмірні хіба що з картинами Страшного Суду.

Глушко Василь.

Голодна смерть, напевно, найстрашніша.

Вона повільна, довга і тяжка,

Жахлива і пекельна, найлютіша,

Бо зводить з розуму й така тривка...

А це ж було... І ніде правди діти,

Що заподіяли цю смерть більшовики.

Дорослі мерли, старики і діти —

Це геноцид кривавої руки.

Матвійчук Максим

Щоб наш народ нескорений здолати,

Що прагнув волі і в борні стояв.

Його рішили в чорнозем загнати,

Щоб голову вже більше не підняв.

Вмирали сім’ї, вимирали села...

Бо все забрали, що народ зростив.

Статистика доволі невесела...

Мільйони більшовицький кат згубив.

Брилюк Роман

А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,

Як голодом морили чесний люд.

Бо ж пам’ять у народу не забрати...

Й не знищити, не змити, наче бруд.

Вона передалась нам генетично,

Й живе у нас завжди з маленьких літ.

І буде жити в Україні вічно,

То ж хай про це почує цілий світ!                         

Романюк Антон

Українські дослідники Голодомору 1932-1933 років в Україні довели, що «фізичне винищення українських селян голодомором – свідома і цілеспрямована терористична акція більшовицького режиму в Україні».

Корпач Яна

Становище з урожаєм саме по собі не могло спричинити тотального голоду, через який вимерла майже половина сільського населення України.

Зібраного хліба було достатньо для задоволення як продовольчих потреб населення, так  і утворення насіннєвого фонду.

Кізяков Олександр

Поза всяким сумнівом голодомор 1932 – 33р.р. був запланованою антиукраїнською акцією. Цей нечуваної жорстокості терор мав  кілька цілей: знищити приватних землевласників , як основну силу, що протистояла колективізації; зламати фізично й здеморалізувати  селянство – опору українського народу; перетворити найбагатші регіони України на мережу колгоспів для рабської експлуатації селянства.

Артемук Катерина

Про це безперечно свідчать архівні документи партійних, радянських і каральних органів.

Механізм голодомору№1

  • 7 серпня – закон «про п'ять колосків», за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;
  • 24 листопада – постанова про штрафи за невиконання хлібоздачі;
  • 26 листопада – наказ про застосування репресій;
  • 1 грудня – постанова про перевірку наявності фондів картоплі;

Романюк Антон

Механізм голодомору №1

Наприкінці грудня 1932 р. репресивні заходи набули значного поширення. Та виконання планів хлібозаготівель продовжувалось. Крім органів ДПУ та міліції, до «викачування зерна» приєднались бригади з місцевих активістів, які обходили кожну хату у пошуках зерна. За переховування зерна або хліба карали розстрілом з конфіскацією майна, а за наявності пом’якшуючих обставин – позбавленням волі не менше як на 10 років з конфіскацією майна

Корпач Яна

  • 3 грудня – постанова про заборону торгівлі м'ясом та худобою;
  • 15 грудня – постанова про заборону завезення та продажу промислових товарів;
  • 24 грудня – лист  про вивезення в 5-ти денний строк всього наявного колгоспного зерна.

Корнелюк Вікторія

Спогад №1Забрали у нас корівку – останню надію на життя. Мама голосила , цілувала руки, падала на коліна, благала. А ми дивилися на те й теж плакали попухлі од голоду. Відіпхнули маму і повели корову. Померли з голоду два мої молодші братики.

Шкіринець Тарас

Спогад №2  …пригадую у нас був горщик квасолі, і ми сховали його в печі в попелі. Його знайшов місцевий активіст і сказав: «Що , гади, вижити хочете?»  Що ми їли? Сірий люпин, мочили його в бочках, лущили і їли, не дивлячись на те, що він був дуже гірким. Їли квіти конюшини, сушили цвіт акації, перетирали його  й пекли млинці. Їли ситняк, щавель та опецьки – все, що потрапляло під руки. Навіть собаками та котами не ганьбували. Ось так і вижили...

Корнелюк Віталіна

Спогад №3 Цей голод зробила влада. Я взяла найменшу дочку і рушила в пошуках  хліба. Попросилися одного разу переночувати в одну хату. Ми здивувалися: всюди мертві, а коли зустрічали живих, то ті були як з хреста зняті. А ці двоє – рум’янощокі, жваві. А коли роздивилися по хаті, то заніміли, бо в ночвах лежала людська голова без тулуба. Ми вибігли з тієї хати – домовини, де й сила взялася?

Панько Олександр

Це остання хлібина, остання!

Очі горем налиті вщент,

Батько й діти не їли зрання,

Це остання хлібина, остання!

Після неї голодна смерть.

Прач Олександр

Плаче й крає, мов соломину,

Пильно дивиться дітвора.

Тату, їжте ось цю шкуринку,

Майте жалю до нас краплинку,

Умирати вже вам пора.

Романюк Назар

Взяв шкуринку дідусь і плаче,

І стареча рука тремтить.

Сиве око, сліпе, незряче,

Але серце його козаче

Б'ється рівно і хоче жить.

Ятчук Олег

Стали кожному крихти в горлі,

Спазми в горлі. Немає слів.

А над хатою — клекіт орлів,

А на вигоні — трупи чорні,

Там, де саваном сніг білів.

 

Кізяков Олександр

Наприкінці зими 1933 року голод набув в Україні велетенських розмірів.

Пограбовані, зламані голодом і жорстокістю влади, люди вже не намагалися шукати вихід. У слабших, вразливіших натур виникав безконтрольний хворобливий стан. Це не моральна категорія, ні, це була тяжка хвороба, зумовлена голодом. 
Артемук Катерина
З’являлась моторошна байдужість до мук ближнього, були й випадки канібалізму, скоєні в стані повного відключення кори головного мозку. Ледь прийшовши до тями, ці люди у відчаї накладали на себе руки, або назавжди втрачали розум.
Михалевич Олександр
Про Нього й Неї згадувать несила.
Грицьку одбило ноги на війні…
Отож Оксана день у день носила
Його і до колгоспу, й до рідні.
Та якось… Ледь живі узріли Гриця:
Сам викотивсь, як пень, через поріг.
Нажерся й виліз на осоння гріться,
Вчинивши нишком людоїдський гріх…
Над морем Чорним чайка голосила.
І в берег бились хвилі день при дні:
«Нема Оксани, що Грицька носила, -
Нема… ані на лаві, ні в труні…».
Соботович Злата
Звали її Параскою. Помила дітей, натопила в печі маковинням, закрила лядку, вікна й двері підперла. До ранку всі померли.
Спіте, діти, спіте, любі.
І не просинайтесь.
Вже не буде мучить згуба.
До раю збирайтесь.
Спіте міцно, спіте, діти.
Янгол Божий на порозі.
Вже не буде їсти хтітись.
Й не  непопухнуть нозі.
Натопила маковинням,
Затулила лядку й комин.
Спіть, востаннє, доню й сину,
Вам співаю колискову.

Романюк Антон

На світі - весна, а над селом нависла чорна хмара. Діти не бігають, не граються. Ноги тонесенькі, складені калачиком, великий живіт, голова велика, похилена до землі, а лиця майже немає, самі зуби зверху.

Корпач Яна

Сидить дитина і гойдається всім тілом: назад - вперед. Скільки сидить, стільки й гойдається. І безкінечна пісня напівголосом: їсти, їсти, їсти… Ні від кого не вимагаючи, ні від матері, ні від батька, а так у простір, у світ - їсти, їсти, їсти…

Данилюк Марта
Бозю! Що там у тебе в руці?!
Дай мені, Бозю, хоч соломинку…
Щоб не втонути в Голодній Ріці.
Бачиш, мій Бозю, я ще дитинка.
Таж підрости хоч би трохи бодай.
Світу не бачив ще білого, Бозю.
Я - пташенятко, прибите в дорозі.
Хоч би одненьку пір’їночку дай.
Тато і мама - холодні мерці.
Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось!
Холодно, Бозю.
Сніг дуже білий.
Бозю, що там у тебе в руці?
Артемук Катерина
Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, земля перевернутися від того, що було на землі. Але світ не розколовся, сонце сходить, земля обертається, як їй належить. І ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями. Ми, єдині спадкоємці всього, що було.

Кізяков Олександр

День пам'яті жертв голодоморів запроваджений згідно з указом Президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлюваласяназва «День пам'яті жертв голодомору та політичнихрепресій».

Корпач Яна

Указом Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року встановлюваласяназва «День пам'яті жертв голодоморівтаполітичнихрепресій». Указом президентаВіктораЮщенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам'яті жертв голодоморів».

У 2006 роціВерховна Рада визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

КарпукПавло

Страшне число у нелюдській напрузі

Пропалює світи до глибини:

У тридцять три розіп'ято Ісуса.

У тридцять третім на земному прузі

Розіп'ято мільйони без вини.

Романюк Антон

У запізнілійжалобісхилимоголови в каятті перед світлоюпам'яттю тих, хтозагинув. Вонизгасли як зорі.

(Запалюєтьсясвічка.)

Винник Денис

Нехай у ваших душах залишитьсяцей маленький вогниксвічечки, як спомин про тих, кого сьогоднінемаєсеред нас, які померли страшною смертю, дай, Боже, щобценіколибільше не повторилось!

Хай світловідсвічки у небо летить,

Хоча б одну душу зігріє в цюмить.

Щоб душа ця загублена спокійзнайшла

І увічність до Бога вона відійшла.

Звучитьпісня О. Білозір «Свіча» (відеокліп). Дітивиходятьзісвічками в руках і шикуються у вигляді журавлиного ключа.

Корпач Яна
На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 – 1933 роках оголошуємо хвилину скорботи.
Хвилинамовчання(вмикаєтьсязапис ритму метронома).
Білітюк Олександр
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели до тла?
Як навіть варево виймали з печі,
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ганущак Владислав
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору,
-Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський молох світ нам затуляв!
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш - не було голодомору!

Романюк Антон

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватимесерця людей. І тих, кого вона зачепиласвоїмчорнимкрилом, і тих, хтонародивсяпісля тих страшнихроків. Вона завжди буде об'єднувативсіхживих одним спогадом, одним сумом, однієюнадією.

Корпач Яна

Озиратися в минуле треба кожному. Треба осмислитивласнеминуле, зрозумітийого, боісторіяповторюється. І коли люди не зроблятьсьогоднівисновків, то вонибудутьходити по колу.

КізяковОлександр

Нині доля Батьківщини в руках наших батьків, завтра – у наших. Абитрагедії народу ніколи не повторилисянеобхідно, щобнаші руки булиміцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними.

 

Сценарій загальношкільного виховного заходу

 до Дня захисника України «З відданістю Україні в серці»

 

Мета: виховувати патріотичні почуття до рідної землі, до захисників України та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння. Прищеплювати інтерес до героїчного минулого держави і сьогодення, любов до Батьківщини.

 

Зміст заходу

Вед. 1: Улюблена Богом перлина

Для всіхукраїнців одна

Козацька моя Україна

Хлібівзолотих сторона

 

Вед.2: Негодами лютими бита

Вікамитийшладо мети

Тобі в небі зорею світити

І волю,і долю знайти.

 

Вед.1:Богом дана земля є святою і рідною, тому їїзахист – ценайпершийобов’язокнародів. Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’юсотеньпоколінь, їхніхпрацелюбних і героїчнихпредків.

 

Вед.2:14 жовтня кожного року християни з глибокою любов'ю,  вдячністю і надією прославляють Пресвяту Богородицю.Свято Покрови Пресвятої Богородиці було найбільшим святом для наших предків – козаків, які вважали її своєю покровителькою  і заступницею.

 

Вед.1. В українській традиції це свято тісно пов’язується з ідеями захисту від ворогів. Завдячуючи шанобливому ставленню українського козацтва, за святом закріпилася ще й друга назва – Козацька Покрова, а у свідомості народу воно почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність та лицарство. У 1999 році Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва.

Учень1:

Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів.
Плекав нас біл

Гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лініяНаціональна дитяча гаряча лінія
Гаряча лінія
Національна гаряча лінія з питань запобігання насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінаціїНаціональна гаряча лінія
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook

  • 2017
    Конструктор сайтів - uCoz