Ратнівська гімназія - ІННОВАЦІЇ У НАВЧАННІ
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 11.12.2016, 01:18

НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №1 - гімназія ім. В.Газіна" смт Ратне

Меню сайту
Наше опитування
Чи подобається вам новий дизайн сайту?
Всього відповідей: 3
Статистика

ІННОВАЦІЇ У НАВЧАННІ

Як виховати  критично мислячого читача?

Книга виховує дитину, надає наснаги, допомагає жити, всебічно розвиває. Тому читання книжок у системі навчання і виховання сучасної української школи займає особливе місце.

Школа озброює дитину навичками читання, тобто формує читача. Але цього недостатньо: вона повинна виховувати активного читача, який би був у змозі самостійно прочитати книгу та критично осмислити її зміст. Ці навички формуються в початковій школі на уроках читання та позакласного читання.

 Як правило, вчитель, навчаючи учнів читати і розуміти художній текст, використовує такі традиційні методи та прийоми: виразне читання вголос, читання мовчки - «про себе», переказ прочитаного, словникова робота, бесіда.

Проте кожний творчий учитель має в своєму арсеналі набір сучасних методів викладання, які сприяють активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення. Саме ті уроки читання, на яких учні запитують, творять, вирішують, інтерпретують та дебатують за змістом твору, виховують живий інтерес дитини до книги. Дослідження показують, що саме на активних заняттях за технологією розвитку критичного мислення учні засвоюють матеріал найбільш повно і з користю для себе.

Особливостями уроків читання та позакласного читання, побудованих на засадах критичного мислення, є:

  • у навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня;
  • навчальний процес організовується як дослідження учнями певної теми або проблеми;
  • результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень;
  • учні вмотивовані для обговорення проблем і здатні до співпраці.

Урок, побудований за технологією розвитку критичного мислення, має  трьохфазну структуру: фаза актуалізації, фаза побудови знань, фаза консолідації.

Фаза  актуалізації має на меті:

  • актуалізувати («оживити») в пам’яті учнів уже наявні знання;
  • встановити мету навчання;
  • зосередити увагу учнів на темі;
  • представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.

Фаза побудови знань відбувається в основній частині уроку й має  на меті:

  • порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;
  • переглянути очікування та висловити нові;
  • зробити висновки й узагальнення матеріалу;
  • поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня;
  • поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.

Фаза консолідації має на меті:

  • узагальнити основні ідеї;
  • обмінятися думками;
  • виявити особисте ставлення.

Спеціальні методи навчання, які забезпечують розвиток критичного мислення учнів, можна використовувати, починаючи зі старших класів початкової школи. На уроках читання та позакласного читання найчастіше застосовуються наступні методи.

Припущення на основі запропонованих слів. Цей метод застосовується  під час актуалізації для того, щоб налаштувати учнів на сприйняття художнього тексту, який вони будуть читати або слухати на уроці. Учні в парах або малих групах спільно складають певну історію, використовуючи кілька слів, узятих із твору.

Спрямоване слухання та обмірковування. Учні слухають твір, який їм читає вчитель, і роблять припущення стосовно того, про що буде йти мова в тексті далі. Учитель просить школярів час від часу звіряти свої припущення з текстом твору і висловлювати нові припущення.

Спрямоване читання. Метод дозволяє спрямовувати учнів при самостійному читанні («про себе») за допомогою запитань рівня розуміння. Читаючи твір по кілька абзаців, учні шукають відповіді на поставлені запитання. Читання відбувається  із зупинками та обговоренням прочитаного.

Карта персонажів. Завдання, при виконанні якого застосовується графічний організатор – для того, щоб допомогти учням проаналізувати головних персонажів. Цей метод допомагає школярам записати риси героїв і графічно зобразити їх з метою порівняння та протиставлення.

Семантична карта. Завдання, при виконанні якого застосовується графічний організатор – для того, щоб побачити, які в учнів є асоціації стосовно ключового поняття художнього твору.

Дошка запитань. Місце, де учні записують свої запитання щодо  прочитаного твору.

Залиште останнє слово за мною. Метод обговорення, при якому учні по черзі коментують ту цитату, яку вони вибрали в тексті.

Обміркуйте – Об’єднайтесь у пари – Обміняйтесь думками. Методика, що передбачає формулювання певного запитання для всього класу: спочатку  учні обмірковують власні відповіді самостійно, потім зі своїм сусідом по парті порівнюють свої відповіді, учитель вибірково викликає кілька пар і просить їх поділитися своїми відповідями з усім класом.

РОФТ. Цей метод використовується зазвичай на фазі консолідації. У ході виконання цього завдання учням необхідно продумати чотири елементи: роль (хто пише?), аудиторія (хто одержувач?), формат (яка форма?), тема (про що це?).

Дебати. Цей метод дає можливість учням попрактикуватися у тому, як робити твердження та захищати їх аргументами в умовах, коли інші висувають свої твердження.

Використання цих та інших методів активного навчання дозволить учителеві відійти від традиційного проведення уроків читання та позакласного читання в молодших класах та спиятиме вихованню активного, свідомого, критично мислячого читача.

Розробка уроку позакласного читання

за технологією розвитку критичного мислення учнів (3 клас)

Тема: Юрій Ярмиш «Про Андрійка і чашку»

Мета.

  •  Вчити учнів активно слухати художній текст, робити припущення, прогнозувати перебіг подій у творі та визначати головну думку твору.
  • Розвивати навички розуміння оповідних текстів,  зв'язне мовлення, навички критичного та творчого мислення.
  •  Виховувати охайність, бережливе ставлення до речей, почуття поваги до праці своїх батьків, відповідальне ставлення до своїх хатніх обов’язків.

Хід уроку

  1. Актуалізація знань

Учитель. Діти, сьогодні ми познайомимось з казкою Юрія Ярмиша «Про Андрійка і чашку».

1. Метод «Мікрофон».

Учитель пропонує учням будь-який предмет, який виконує роль уявного мікрофона. Надає слово тільки тому, хто отримує «мікрофон».

Запитання.

  • Чи є у вас улюблена чашка? Чому ви її любите?
  • Опишіть, якого вона  розміру, кольору, що на ній намальовано?
  • Чи бережете ви свою чашку?
  • Чи входить у ваші хатні обов’язки миття посуду? Чи сумлінно ви виконуєте ці обов’язки?  Чи дякують вам мами за помитий посуд?
  1. Метод «Припущення на основі запропонованих слів».

Учитель. А тепер я хочу, щоб ви подумали про чотири речі з казки, з якою ми сьогодні познайомимося: чашку, чарівницю, Андрійка та кота Ваську.  Поверніться обличчям до свого сусіда по парті. В парі спробуйте придумати свою історію, в якій були б усі 4 елементи. Дайте попрацювати своїй уяві! У вас на це є 3 хвилини.

Через 3 хвилини вчитель пропонує 3 парам розповісти вигадані ними історії про чашку, чарівницю, Андрійка і кота Ваську.

ІІ. Побудова знань.

1. Метод «Спрямоване слухання та міркування»

Учитель. Зараз я почну читати казку Юрія Ярмиша  «Про Андрійка і чашку». Слухайте та уявляйте собі те, що я буду читати.

Про Андрійка і чашку

  • Скоро у нас зовсім не лишиться посуду,— не раз бідкалася мама.
    Ніде правди діти, Андрійко таки справді дуже необережний. Тільки минулого тижня розбив дві чашки, три склянки, блюдце і тарілку.
    І хтозна, чи довго б це тривало, якби не пригода, що трапилася з Андрійком цієї неділі...

            Батьків удома не було. Годуючи на кухні рибок в акваріумі, хлопчик рукавом змахнув зі столу чашку, на якій була намальована рожевощока дівчинка і корівка з великими лагідними очима. Мама дуже любила цю чашку, бо пила з неї молоко ще відтоді, як була зовсім малою. І ось тепер на підлозі лежали два черепки — один з дівчинкою, другий — з корівкою.

Переляканий Андрійко схопив ті черепки і викинув їх у відро для сміття.
І раптом...

      В казках іноді буває це раптом.
     Біля будинку, де жив Андрійко, пролетіла Летюча Чарівниця.

Перша зупинка

Запитання.

  •  Чи випадково Андрійко розбив улюблену мамину чашку?
  • Як ви вважаєте, чи знає Летюча Чарівниця  про те, що Андрійко дуже необережний хлопчик і постійно б’є посуд?
  • Пофантазуйте, яким буде продовження цієї історії.

Учитель. Послухайте продовження казки та подивіться, чи виявиться ваше припущення правильним.


     — Ой лишенько!— сплеснула руками чарівниця.— Цей хлопчик навіть мамину чашку не зберіг. А вона так її любила... Ні, цьому треба покласти край!
Чарівниця була маленька, тому легко влетіла через кватирку на кухню і крикнула:

     — Негідний хлопчисько! Ти не бережеш потрібних і красивих речей. Стань чашкою!
         Андрійко відразу став зменшуватись, зменшуватись і — ой!— раптом перетворився на чашку, дуже схожу на оті, що стояли на столі.
Чарівниця поставила чашку, чи то пак Андрійка-Чашку, на стіл.

      — Ось тепер ти зрозумієш, як важко бути чашкою, коли тебе не бережуть!— насварилась Летюча Чарівниця і зникла.

Друга зупинка

Запитання.

  • Чи збулися хоч якісь ваші припущення?
  • Чому Летюча Чарівниця перетворила Андрійка на чашку? Що вона хотіла, щоб відчув хлопчик?  Чи знайомий вам вислів «побувати у чужій шкурі»? Що він означає?
  • Як ви гадаєте, як почуватиметься Андрійко-Чашка? Яким буде продовження історії?

Учитель. А тепер послухайте продовження казки та подивіться, чи виявиться ваше припущення справедливим. Я продовжу читання.


      Ви вже знаєте, що того дня вдома  нікого не було. Кіт Васько, відомий домашній хитрун, якого Андрійко перед цим погнав з кухні, обережно озираючись, знову увійшов на кухню.
     — Нія-у! Де Андрійко?.. Нем-ма!— зрадів кіт і вистрибнув на стіл.— Цікаво, а чи є тут щось смачненьке?
       Васько зазирнув у хлібницю. Фуркнув, нічого смачного там не знайшовши, незадоволено махнув хвостом і посунув Андрійка-Чашку на самісінький краєчок стола.
        Андрійко хотів закричати, але чашки, навіть зачаровані, кричати, на жаль, не вміють. Натерпівся ж він страху, доки кіт не пішов з кухні.
         Незабаром прийшла мама і відразу подалася на кухню готувати вечерю. Вона кинула у відро із сміттям лушпайки, побачила там свою улюблену чашку і сказала:
        — Ну, звичайно ж, це Андрійко знову нашкодив, а сам десь відсиджується у парку. Ой, буде йому непереливки, коли повернеться.
          «Мені вже й так непереливки, мамо!» — хотілося заплакати Андрійкові. Але чашки плакати не можуть.
         Прибіг додому Андрійків старший брат Микола. Налив собі чаю і ну лупцювати нещадно по боках Андрійка-Чашки, розмішуючи ложечкою цукор.
Напився Микола чаю та й покинув чашку немитою на кухонному столі біля крана. Побачила це мама і розгнівалася:

        — Я приходжу додому страшенно натомлена. А квартира не прибрана. Підлога не підметена. Сміття не винесене. Посуд не помитий. Ви з Андрійком зовсім мені не допомагаєте!
         Мама зопалу стала кидати брудну тарілку на тарілку!
         Блюдце на блюдце!
        Чашку в чашку!!!
        Андрійка-Чашку вона викинула аж на самісіньку верхівку цілої гори посуду.

        Гора похитнулася...

Третя зупинка

Запитання.

  • Чи виявилися ваші припущення правильними?
  • Чому Андрійко –Чашка «натерпівся страху», коли на кухню зайшов кіт Васько? Якби чашки могли говорити, що б закричав Андрійко-Чашка коту Ваську?
  • Що відчував Андрійко-Чашка, коли з нього пив чай старший брат Микола? Якби міг, що б  Андрійко-Чашка сказав Миколі?
  • Чому мама почала кидати посуд?  Чому у мами зіпсувався настрій?
  • Чи розіб’є вона Андрійка-Чашку? Чим, на вашу думку, закінчиться казка?

І Андрійко-Чашка полетів з висоти маминого зросту на підлогу. Якби він був звичайною чашкою, то обов'язково розбився б на шматочки. Але Чарівниця зробила так, що Андрійко, впавши на підлогу, став... самим собою! І все обійшлося величеньким синцем на коліні і ґулею на лобі.
       — Ти що, з неба звалився?— розгубилася мама і знову ледь не гримнула увесь посуд на підлогу.
          Та Андрійко несподівано для самого себе спритно підхопив ту немиту гору посуду і обережно поставив її на кухонний стіл.
          — Ой, мамо, не питай!— сказав він, потираючи забите коліно.— Як добре бути твоїм сином, а не чашкою. Дай-но я краще допоможу тобі.

Запитання

  • Чи справдилися ваші припущення щодо кінцівки казки?

Учитель.  Усі відмінно попрацювали. Деякі ваші припущення були справді дуже слушними. Але давайте пригадаємо історії, які ви вигадали на початку уроку. Чи якісь із них виявились у чомусь схожими з історією, що я вам прочитала?

ІІІ. Консолідація знань

Метод «Спільного обговорення»

Запитання.

  • Як ви гадаєте, чи правильно вчинила Летюча Чарівниця, перетворивши Андрійка на чашку?
  • Чи буде Андрійко, по-вашому, бити посуд після того, як він побував чашкою? Чи буде слідкувати за чистотою і порядком у будинку? Поясніть свою думку.
  • Розкажіть від імені мами Андрійка, як змінився її син.
  • Уявіть себе героєм казки Андрійком. Які б поради ви дали своїм однокласникам щодо поводження з речами?

Якщо думки дітей щодо можливих змін, що відбулися з Андрійком, розділяться, то  фазу консолідації знань можна провести у вигляді дебатів.

Метод «Дебати»

Крок 1. Учитель проговорює та записує на дошці запитання «Чи буде Андрійко бити посуд після того, як побував чашкою? Так чи ні?»

Крок 2. Учитель просить учнів розділитися. Ті, хто вважає, що правильною є відповідь «так, буде», підводяться та вишиковуються вздовж однієї стіни класу; а ті, хто вважає, що правильною є інша відповідь («ні, не буде»), - уздовж стіни навпроти. Ті, хто не хоче приєднатися ні до тих, ні до інших, тобто вважають що обидві сторони частково мають рацію або що не праві ані та, ані інша сторони, - мають стати вздовж стіни між двома іншими.

Крок 3. Учитель пояснює два основних правила:

а) учням заборонено проявляти нечемність стосовно один одного.

б) якщо учні чують такий аргумент, що змушує їх змінити свою думку, вони переходять на іншу сторону або в середину.

Крок 4. Учням з кожної сторони дається 3  хвилини вирішити, чому вони на цьому боці. Потім учитель просить учнів із кожної групи призначити когось, хто висловить позицію групи.

Крок 5. Один учень з кожної сторони, включаючи і групу тих, які не приєдналися, оголошує, якою є позиція цієї групи.

Крок 6. Будь-який учень із будь-якої команди може висловитись у відповідь на те, що сказала інша команда.

Крок 7. Після того, як дебати тривають 10 хвилин, учитель просить кожну сторону узагальнити те, що вони сказали.

Крок 8. Учитель підбиває підсумки дебатів.

ІV. Домашнє завдання. Написати продовження оповідання «Про Андрійка і чашку», намалювати ілюстрації до твору.                  

          Використання мультимедійних засобів навчання на уроках в початкових класах

Одним з напрямів модернізації сучасної освіти є широке використання компетентнісного підходу, що пов’язано з розширенням освітнього простору за межі формальної освіти в паралельні структури системи безперервної освіти і формуванням навичок діяльності у школярів в конкретних ситуаціях.

Однією з основних проблем компетентнісного підходу є створення загальноприйнятої методики формування ключових компетентностей, визначення адекватних засобів їх реалізації. Даний підхід вимагає змін у методиці навчання, оскільки формування компетентностей вимагає створення певних навчальних ситуацій, що дозволяють учителю моделювати і здійснювати ефективний контроль за діяльністю учня.

Сьогоденні умови розвитку засобів навчання сучасної шкільної освіти зумовлюються зростаючими інтеграційними процесами, домінантними складовими яких є нові інформаційні технології (НІТ).

На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства мультимедійні технології є просто необхідними.

Поява інноваційних інформаційних технологій в педагогіці не є випадковістю. Педагогіка вже давно шукає шляхи досягнення якщо не абсолютного, то високого і стабільного результату в роботі з класом у школі. У декого є заперечення філософського або практичного характеру. Однак усі згодні з тим, що певна адаптація школи до комп’ютерного століття необхідна. Єдиної ж думки про те, якою вона повинна бути, на сьогоднішній день не існує.

Метою засідання базової школи « Використання мультимедійних засобів навчання на уроках початкових класів» , тобто, нашого семінару, є висвітлення мультимедійних технологій та обґрунтування доцільності використання мультимедіа у початковій ланці освіти, ознайомлення слухачів з системою використання мультимедійних засобів навчання вчителями початкових класів.

Теоретичний модуль

Ознайомлення з поняттям «мультимедіа»

Підґрунтям впровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедіа – гармонійне інтегрування різних видів інформації. За рахунок інтенсифікації сприйняття школярами навчального матеріалу стає можливим залучити школярів до процесу пізнання як суб’єктів навчальної діяльності. Разом з тим, впровадження мультимедійних технологій в практику початкового навчання й досі залишається на дискутивно-експериментальному рівні.

Поняття „мультимедіа” є багатогранним і посідає важливе місце в процесі інформатизації освіти. „Мультимедіа” (від англ.. multi – багато і від лат. мedia – носій, засіб, середовище, посередник) часто вживається як аналог терміну „засоби масової комунікації” (друк, фотографія, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, включаючи Інтернет) . В загальноприйнятому визначенні „мультимедіа” – це спеціальна інтерактивна технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу з комп’ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним звуком, статичними зображеннями й відео .

У електронних тлумачниках «мультимедіа» визначається у різний спосіб: як взаємодія візуальних і аудіо ефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення ; дані, які включають в себе різні форми природної для людини інформації (звук і відео) ; одночасне використання різних форм представлення інформації та її обробка в єдиному об’єкті–контейнері .

Водночас, термін „мультимедіа” часто використовують для позначення носіїв інформації, які дозволяють зберігати значні об’єми даних і забезпечують достатньо швидкий доступ до них, наприклад CD – Compact Disk, DVD – Digital VersatilelVideo Disk. Іншими словами, під терміном „мультимедіа” можна розуміти й мультимедійну програму-оболонку, й продукт, який створено на основі мультимедійної технології, й комп’ютерне забезпечення. Разом з тим, мультимедіа – це окремий вид комп’ютерної технології, який об’єднує в собі традиційну статичну візуальну інформацію (текст, графіку), так і динамічну – мовлення, музика, відео фрагменти, анімація .

Визначення можливостей використання мультимедіа на уроках в початкових класах

Працюючи над підвищенням якості освіти в початковій школі, ми спробуємо знайти відповідь на питання: « Чи дозволяє використання мультимедіа забезпечити виконання всіх вимог до сучасного уроку?»

Кожна з двох груп отримує конверт з надрукованими вимогами до проведення якісного уроку. Працюючи групою, треба визначити які вимоги до проведення якісного уроку можна виконати завдяки використанню мультимедіа на уроці, а які ні. Відібрані твердження група прикріплює на планшеті в дві колонки.

Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання

                             Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Інтерактивне навчання — це певний різновид активного навчання, який, проте, має свої закономірності та особливості. Навчальний процес завдяки таким технологіям відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами уроку.

Використання інтерактивних методик у процесі вивчення казки на уроках читання у початкових класах у порівнянні з традиційними методиками має низку переваг, а саме: навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; за однаковий проміжок часу збільшується обсяг виконаної роботи; збільшується результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь; у дітей формується вміння співпрацювати; формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми.

Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Починати необхідно з поступового використання технологій – і вчителеві, й учням треба до них звикнути. Спочатку проводиться з учнями особливе організаційне заняття і розробляються разом з ними правила роботи у класі. Діти налаштовуються на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовуються спочатку прості інтерактивні технології: роботу в парах; роботу в малих групах; «мозковий штурм» тощо.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема, для того, щоб охопити увесь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, педагог повинен старанно планувати свою роботу: дати завдання учням для попередньої підготовки – прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Організована таким чином робота над сприйманням художнього тексту веде до покращення навичок читання, викликає інтерес до цієї діяльності. Водночас розвиваються в учнів морально-естетичні відчуття, їхні творчі здібності. Адже навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним і одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу.

На одному занятті можна використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс, добрати для уроку необхідно такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми. Під час виконання цих вправ необхідно дати учням час подумати над завданням, щоб вони виконували його вдумливо, а не механічно або «граючись». Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

Для здійснення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних технологій учитель має попередньо добре підготуватися: глибоко вивчити і обміркувати матеріал, у тому числі і додатковий: різноманітні тексти, приклади, ситуації, завдання для груп тощо; ретельно планувати й розробляти заняття, визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінювання ефективності заняття; заохочувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мету) заняття і критерії оцінювання роботи учнів; передбачати різноманітні методи привернення уваги учнів, налаштувати їх до занять, підтримувати дисципліну, необхідну для нормальної роботи. Цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, розподіл ролей у групах тощо.

Використання інтерактивних методів навчанні веде до фахового зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і після декількох старанно підготовлених уроків учитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, сама атмосфера класі, що послужить додатковим стимулом роботи з інтерактивними технологіями.

 

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook

  • 2016
    Конструктор сайтів - uCoz